Пеня за прострочення грошового зобов’язання.

  • Прочитано 840 раз

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

До пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пеня за порушення грошового зобов'язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу. Установлення розміру пені у твердій грошовій сумі законом не передбачено і суперечить змістові цього поняття.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).


Скористайтесь нашим калькулятором для розрахунку пені

Залишити коментар

Читайте також

  • Зразок договору підряду

    Зразок договору підряду

  • Договір підряду

    Договір підряду

      Договір підряду з фізичною особою або іншими словами цивільно-правовий договір.   Фізична особа може виконувати роботи як за трудовим

    Детальніше...
  • Щодо проведення взаєморозрахунків з твердою ціною по ДСТУ

    Щодо проведення взаєморозрахунків з твердою ціною по ДСТУ

    Не мало підприємств України на підставі отриманих  ліцензії та дозволів на виконання  робіт підвищеної небезпеки виконують ремонт та технічне обслуговування

    Детальніше...
  • Чи може ТОВ працювати  без директора?

    Чи може ТОВ працювати без директора?

    Чи може ТОВ працювати  без директора. Відповідно до стаття 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих

    Детальніше...
  • До ОСББ, ЖБК та ОК, не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності).

    До ОСББ, ЖБК та ОК, не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності).

    НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЛИСТ від 29.11.2016 р. N 12856/20.2/7-16 У зв'язку

    Детальніше...
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

Лічильники